рівнозначність
РІВНОЗНАЧНІСТЬ, рівносильність — відношення типу рівності, що виникає між поняттями (предикатами), висловлюваннями, теоріями та іншими виразами в межах конкретної мовної системи. Два вирази вважають рівнозначними, якщо вони взаємно замінні відповідно до правил вживання їх у даній мовній системі. Залежно від способу утворення розрізняють кілька видів Р. Якщо Р. виразів встановлюють за збігом їхніх обсягів, то її називають логічною Р. або еквівалентністю. Встановлення відношення Р. має важливе теоретико-пізнавальне значення. Воно дозволяє спрощувати різні формули, зводити їх до зручнішого для використання вигляду, замінювати одні вирази іншими, ефективнішими в пізнавальному відношенні.
Джерело:
Філософський енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рівнозначність — рівнозна́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рівнозначність — -ності, ж. Абстр. ім. до рівнозначний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рівнозначність — РІВНОЗНА́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до рівнозна́чний. Впроваджується поняття про ізотропність простору (а не лише про його однорідність), тобто про рівнозначність напрямів у ньому, що в подальшому обґрунтовувало появу векторних характеристик механічних параметрів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- рівнозначність — РІВНОЗНА́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до рівнозна́чний. Рівність і рівнозначність всіх видів праці, оскільки вони є людською працею взагалі, — ця таємниця виразу вартості може бути розшифрована лише тоді... Словник української мови в 11 томах