садизм
САДИЗМ (від імені франц. письменника XVII ст. Донатена Альфонса Френсиса маркіза де Сада) — сексуальне задоволення, необхідним моментом якого є завдання болю (не тільки фізичного) партнерові. У ширшому розумінні С. — схильність до жорстоких вчинків, знущання над іншими людьми С. утність С. можна зрозуміти тільки крізь призму ставлення людини до світу. Засадовим стосовно садистського характеру є страх перед непередбачуваністю життя, яке вимагає неординарних рішень, безпосередніх людських реакцій та стосунків, які не можуть бути заплановані. Через страх постає бажання взяти все живе під контроль, вивищитися над життям, стати його господарем. Для садистського (на відміну від некрофільського) характеру важливо, щоб жертва залишалася живою. Живі істоти перетворюються на об'єкти володіння, підпорядковані волі садиста. Панування над іншими не знищує страху перед життям. Садист завжди відчуває потребу підкоритися ще могутнішій владі, здатній убезпечити його від несподіванок, які приховує в собі життя. Потреба у підкоренні корінням сягає мазохізму, тому точніше говорити про садо-мазохістський характер.
О. Кисельова
Значення в інших словниках
- садизм — сади́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- садизм — -у, ч. 1》 Статеве збочення, за якого для отримання задоволення необхідно завдати фізичного болю партнерові. 2》 Пристрасть до жорстокості, катування, насолода від страждань інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
- садизм — САДИ́ЗМ, у, ч. 1. Патологічна пристрасть до жорстокості, катування, насолода від страждань інших. Для його [фашиста] підленької душі було байдуже, чим скінчиться допит: чи розповість полонянка що-небудь, чи ні. Словник української мови у 20 томах
- садизм — сади́зм 1. Статеве збочення, пов’язане з намаганням заподіяти партнерові біль. Від прізвища французького письменника 18 ст. де Сада, який описав у своїх романах це збочення. 2. Ненормальна пристрасть до жорстокості, мордування. Словник іншомовних слів Мельничука
- садизм — Сади́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- садизм — САДИ́ЗМ, у, ч. 1. Статеве збочення, пов’язане з намаганням заподіяти партнерові біль під час статевих зносин. 2. Патологічна пристрасть до жорстокості, катування, насолода від страждань інших. Словник української мови в 11 томах