сансара
САНСАРА (санскр. — підлягати випробуванню, напрям, проходження, переродження) — поняття, що позначає одну з головних концепцій в інд. духовній традиції, в тому числі індуїзмі, буддизмі, джайнізмі. Згідно з концепцією С., усі живі істоти, які населяють різні світи (боги, люди, тварини), пов'язані ланцюгом народжень та переходом з одного існування в інше, а також належністю до цього мінливого світу страждань, підвладного як виникненню, так і знищенню. С. містить у собі ідею спорідненості усього живого на рівні перевтілення, спонукає його до свого власного подолання у напрямі виходу з кола існувань до остаточного звільнення, закладаючи тим самим передумови для створення відповідного релігійно-етичного ідеалу. Якщо в індуїзмі здатним до перевтілення виступає вічна субстанція, душа-атман, у джайнізмі — джива, то у буддизмі напівпостійна особистісна сутність. Витоки С. містяться вже у "Ригведі" та "Атхарваведі".
Ю. Завгородній
Значення в інших словниках
- сансара — -и, ж. У брахманізмі, буддизмі, джайнізмі та ін. – вчення про неминучі страждання істот за земного життя й переселення душ померлих в інші тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сансара — Буття, (див. противн. нірвана) Словник чужослів Павло Штепа
- сансара — В індійських релігіях та філософії мандрівка душ, реінкарнація; карма вирішує характер наступного втілення (в образі людини, тварини, рослини, демона), віддаляючи або наближуючи кінцеву мету — мокшу. Універсальний словник-енциклопедія