теорія типів
ТЕОРІЯ ТИПІВ — спосіб побудови логічного числення з кількома видами термів (констант і змінних), яким відповідають типи сутностей ієрархізованого логічного універсуму (напр., індивіди, властивості, властивості властивостей і т. ін.). Т.т. була запропонована Расселом і Вайтгедом у книзі "Principia mathematica" (1910 — 1913) як засіб усунення можливості доведення парадоксів у теорії множин. Так, у Т. т. неможливо навіть сформулювати твердження про суперечливу множину, яка містить саму себе у якості елемента, тому що елемент і множина належать до різних типів.
А.Іиімуратов
Джерело:
Філософський енциклопедичний словник
на Slovnyk.me