автократ

автокра́т

(грец. αϋτοκρατής – самовладний, від αυτός – сам і κράτος – влада)

необмежений, повновладний правитель.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автократ — Автокра́т: — необмежений, повновладний правитель [40] Словник з творів Івана Франка
  2. автократ — -а, ч. Особа з необмеженою верховною владою; самодержець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. автократ — АВТОКРА́Т, а, ч., книжн. Особа з необмеженою верховною владою; самодержець. Словник української мови в 11 томах
  4. автократ — рос. автократ (грец. autokrates — самовладний, від autos — сам і kratos — влада) — необмежений, повновладний правитель. Eкономічна енциклопедія
  5. автократ — АВТОКРА́Т, а, ч., книжн. 1. Особа з необмеженою верховною владою; самодержець. Слова "цар" і "король" є синекдохою від власних імен особливо відомих автократів давнини і середньовіччя Юлія Цезаря і Карла Великого (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. автократ — автокра́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  7. автократ — Володар, владар, (вона) володарка, владарка, див. самодержець, диктатор, суверен, омніпотент, самовладець Словник чужослів Павло Штепа
  8. автократ — Автокра́т, -та; -кра́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. автократ — МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн. Словник синонімів української мови