1. Словник іншомовних слів Мельничука

аерація

аера́ція

(від грец. άήρ – повітря)

1. Провітрювання, збагачення на повітря.

2. А. будинків – природна вентиляція приміщень.

3. А. води – збагачення води на кисень повітря в аеротанках, аерофільтрах, біофільтрах, вилучення з неї шкідливих домішок.

4. А. грунту – газообмін ґрунтового повітря з атмосферним.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аерація — аера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аерація — Провітра Словник чужослів Павло Штепа
  3. аерація — Аэрация — aeration — Belüftung, Belüften, Aeration, Luftwechsel, Durchlüftung, Auflockerung — керований обмін повітря або насичення речовин (рідин, ґрунту тощо) повітрям. Гірничий енциклопедичний словник
  4. аерація — -ї, ж., спец. Природне надходження або механічне введення атмосферного повітря в приміщення, воду, ґрунт та інші середовища. Аерація будинків — природна вентиляція приміщень. Аерація води — збагачення води киснем, вилучення з неї шкідливих домішок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аерація — АЕРА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Насичення повітрям або киснем (води, ґрунту і т. ін.). Для боротьби з бур'янами, знищення кірки і поліпшення аерації ґрунту посіви до появи сходів боронують легкими боронами (з наук. літ.); // Вентиляція приміщень. Словник української мови у 20 томах
  6. аерація — АЕРА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Насичення повітрям (води. грунту і т. ін.). Для боротьби з бур’янами, знищення корки і поліпшення аерації грунту посіви до з’явлення сходів боронують легкими боронами (Колг. Укр., 4, 1957. 13); // Природна вентиляція приміщень. Словник української мови в 11 томах
  7. аерація — (грец.) Повітрообмін між окремими приміщеннями або кімнатами і зовнішнім середовищем. Архітектура і монументальне мистецтво