азот

азо́т

(від а... і грец. ζώω – живу)

хімічний елемент, символ N, ат. н. 7; газ без кольору, запаху, складова частина повітря, не підтримує горіння; входить до складу білків, ферментів, гормонів, нуклеїнових кислот, багатьох вітамінів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. азот — азо́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. азот — Азот — nitrogen, azot — *Stickstoff Nitrogen – хімічний елемент . Символ N, ат. н. 7; ат. м. 14,0067. Газ без кольору, запаху, складова частина повітря, не підтримує горіння. Т-ра кипіння tкип = -195,80оС; tпл = -210,00оС. Кларк 1•10-2% за масою. Гірничий енциклопедичний словник
  3. азот — -у, ч. Проста речовина елемента Нітрогену. Газ без кольору, запаху й смаку, який не підтримує горіння; головна складова частина повітря (близько 72%). Рідинний азот — зріджений азот, що має температуру, рівну або нижчу за 200°C. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. азот — АЗО́Т, у, ч. Хімічний елемент з атомним номером 7, газ без кольору і запаху, який становить основну частину повітря і є одним із основних елементів живлення рослин. Нітратна форма азоту – закономірне явище в кругообігу речовин у природі. Словник української мови у 20 томах
  5. азот — N, хіміч. елемент з атомним числом 7; безбарвний газ без запаху; в звичайних умовах хіміч. мало активний; входить до складу повітря, живих організмів (макроелемент) і земної кори; використовується, напр. Універсальний словник-енциклопедія
  6. азот — Азо́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. азот — АЗО́Т, у, ч. Газ без кольору, запаху й смаку, який не підтримує горіння; кількісно становить головну складову частину повітря. У природі є величезні запаси вільного азоту атмосфери, що обчислюються десятками тисяч тонн над кожним гектаром площі (Наука.., 9, 1956. 33). Словник української мови в 11 томах