алюміній

алюмі́ній

[від лат. alumen (aluminis) – галун]

хімічний елемент, символ Аl, ат. н. 13; сріблясто-білий метал, складова частина бокситів, алунітів та інших мінералів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алюміній — Глинець, алюмн Словник чужослів Павло Штепа
  2. алюміній — -ю, ч. Al. Хімічний елемент; легкий сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. алюміній — Алюмі́ній, -нію, -нієві, -нієм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. алюміній — АЛЮМІ́НІЙ, ю, ч. Хімічний елемент з атомним номером 13, легкий сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий. Алюміній – основний конструктивний матеріал у літакобудуванні (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. алюміній — Аl, хіміч. елемент з атомним числом 13; сріблясто-білий легкий метал; дуже добрий провідник тепла та електричного струму; на повітрі покривається захисною плівкою окису (пасивація); підлягає дії неокисних кислот і сильних лугів (амфотерність)... Універсальний словник-енциклопедія
  6. алюміній — алюмі́ній іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  7. алюміній — АЛЮМІ́НІЙ, ю, ч. Хімічний елемент; легкий сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий. Алюміній — основний конструктивний матеріал у літакобудуванні (Наука.., 12, 1961, 7). Словник української мови в 11 томах
  8. алюміній — Алюминий — aluminium — *Aluminium — хімічний елемент. Символ Al, ат. н. 13; ат. м. 26,9815. Сріблясто-білий метал, складова частина бокситів, алунітів, каолінітів, нефелінів та інших мінералів. Т-ра плавлення tлп = 660оС; т-ра кипіння tкип = 2452оС. Гірничий енциклопедичний словник