аліменти

аліме́нти

(від лат. alimentum – годування, утримання)

утримання, яке в передбачених законом випадках зобов’язані надавати одні члени сім’ї іншим членам сім’ї, що потребують матеріальної допомоги (неповнолітнім, непрацездатним тощо).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аліменти — аліме́нти множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. аліменти — Утримання, що надається неповнолітнім і непрацездатним, “нужденним особам”, зобов’язаними до цього по закону громадянами. англ. alimonies; нім. Alimente pl; угор. (gyermek) tartásdij; рос. алименты. Словник із соціальної роботи
  3. аліменти — (на дітей) утримання. Словник синонімів Караванського
  4. аліменти — -ів, мн. Кошти на утримання, що виплачуються за законом непрацездатним членам сім'ї (дітям, батькам та ін.) особами, зв'язаними з ними відносинами спорідненості або свояцтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аліменти — АЛІМЕ́НТИ, ів, мн. Кошти на утримання, що виплачуються у передбачених законом випадках неповнолітнім або непрацездатним членам сім'ї особами, які пов'язані з ними близькими родинними стосунками. Словник української мови у 20 томах
  6. аліменти — Надання коштів на утримання тих осіб, які не можуть здобути їх власними зусиллями (неповнолітні діти, інваліди-родичі, перестарілі батьки); аліментні зобов'язання існують між чітко окресленим колом близьких та родичів; ухиляння від а. вважається злочином і підлягає покаранню. Універсальний словник-енциклопедія
  7. аліменти — АЛІМЕ́НТИ, ів, мн. Кошти на утримання, що виплачуються за законом непрацездатним членам сім’ї (дітям, батькам та ін.) особами, зв’язаними з ними відносинами спорідненості або свояцтва. Словник української мови в 11 томах
  8. аліменти — рос. алименты (від латин. alimentum — утримування) — кошти, які одні члени сім'ї в установлених законом випадках зобов'язані виплачувати на утримання інших (неповнолітніх, непрацездатних тощо) з огляду на існуючі між ними шлюбні та сімейні відносини. Eкономічна енциклопедія