армування

армува́ння

(від лат. armo – оснащую)

підсилення виробу або конструкції арматурою або міцнішим за неї матеріалом.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. армування — армува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. армування — -я, с. Дія за знач. армувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. армування — АРМУВА́ННЯ, я, с., буд., техн. Дія за знач. армува́ти. Оскільки міцністю на розрив базальтові волокна не поступаються перед сталлю, використання їх для армування бетонних конструкцій, безумовно, дасть неабиякий економічний ефект (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. армування — АРМУВА́ННЯ, я, с., техн. Дія за знач. армува́ти. Оскільки міцністю на розрив базальтові волокна не поступаються перед сталлю, використання їх для армування бетонних конструкцій, безумовно, дасть неабиякий економічний ефект (Наука.., 9, 1961, 31). Словник української мови в 11 томах
  5. армування — (лат. — спорядження) Укріплення одного матеріалу за рахунок механічного з'єднання з іншим. Наприклад, тканина наклеєна на дерев'яну основу для розписів, бетонна суміш із залізними стрижнями в будівельній конструкції або парковій скульптурі. Архітектура і монументальне мистецтво