архаїка

арха́їка

(від грец. αρχαϊκός – старовинний)

1. Ранній етап розвитку мистецтва, переважно давньогрецького та єгипетського.

2. Давнина.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. архаїка — арха́їка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. архаїка — ДАВНИНА́ (події, звичаї, пам'ятки тощо далекого минулого), СТАРОВИНА́, СТАРИНА́ рідше, СТАРОЖИ́ТНОСТІ, ДРЕ́ВНОСТІ книжн., АРХА́ЇКА книжн., МИНУ́ВШИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; ПРАДАВНИНА́ (події, звичаї, дуже далекі від сучасності). Словник синонімів української мови
  3. архаїка — АРХА́ЇКА, и, ж. Старовина, старовинні речі, а також усе те, що характеризується рисами старовини. Народний орнамент можуть відносити до пережитої старовини, до архаїки тільки невігласи (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. архаїка — -и, ж. Старовина, старовинні речі, а також усе те, що характеризується рисами старовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. архаїка — Яка різниця між словами архаїка й архаїчність? Архаїка – старовина; характерні ознаки її. Риси архаїки у візантійському живописі. Архаїчність – застарілість. Архаїчність форм в архітектурі. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  6. архаїка — АРХА́ЇКА, и, ж. Старовина, старовинні речі, а також усе те, що характеризується рисами старовини. Народний орнамент можуть відносити до пережитої старовини, до архаїки.. тільки невігласи (Літ. Укр., 7. XII 1962, 2). Словник української мови в 11 томах