1. Словник іншомовних слів Мельничука

ацетон

ацето́н

(від лат. acetum – оцет)

органічна сполука, безбарвна горюча рідина. А. – розчинник для багатьох органічних речовин. Застосовують у виробництві штучного шовку, бездимного пороху, лаків.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ацетон — ацето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ацетон — -у, ч. Диметилкетон – безбарвна рідина з характерним різким запахом; використовується як розчинник у багатьох виробництвах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ацетон — АЦЕТО́Н, у, ч., хім. Органічна сполука – безбарвна рідина з характерним різким запахом; використовується як розчинник у багатьох виробництвах. Крім води, є й інші розчинники, наприклад, мурашина кислота, винний спирт, ацетон (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. ацетон — CH3COCH3 органічна сполука, аліфатичний кетон; летка рідина з характерним запахом; використовується як розчинник живицевих смол і лаків та в процесах органічного синтезу. Універсальний словник-енциклопедія
  5. ацетон — АЦЕТО́Н, у, ч. Органічна сполука — безбарвна рідина з характерним різким запахом; використовується як розчинник у багатьох виробництвах. Крім води, є й інші розчинники, наприклад мурашина кислота, винний спирт, ацетон (Заг. хімія, 1955, 234). Словник української мови в 11 томах