бар’єр

бар’є́р

(від франц. barriere – перешкода)

1. Загорода, що перешкоджає вільному проходу.

2. Перешкода, яку повинні подолати під час змагань кіннотники, бігуни та інші спортсмени.

3. Високе ввізне мито, що має на меті перешкодити ввозу товарів (митний Б.).

4. Тепловий Б. – швидкість, при якій нагрівання ракети, космічного корабля і т. п. внаслідок тертя об повітря, стає настільки великою, що може спричинювати вихід їх з ладу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бар’єр — Бар’є́р, -ра; -є́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. бар’єр — БАР’Є́Р, а, ч. 1. Невисокі поручні, паркан, грати, огорожа. Тут же, коло мене так близько, понад камінним бар’єром скверу снувалася рухома юрба люду (Л. Укр., III, 1952, 608); *Образно. Словник української мови в 11 томах