басма

басма́

(тюрк.)

1. Особлива платівка, що її видавали в 13 – 15 ст. татаро-монгольські хани як вірчу грамоту.

2. Тонкі металеві листи (здебільшого срібні) з тисненими візерунками.

3. Фарба для волосся.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басма — ба́сма іменник жіночого роду фарба басма́ іменник жіночого роду печатка; тиснення Орфографічний словник української мови
  2. басма — I басм`а-и, ж. 1》 Особлива платівка, що її видавали в 13-15 ст. монголо-татарські хани як вірчу грамоту. 2》 Тонкі металеві листи (здебільшого срібні) з тисненими візерунками. II б`асма-и, ж. Фарба для волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. басма — БА́СМА, и, ж. Натуральна фарба для волосся. Тут височіють гори лілових і чорних фіг, .. тут же арабський клей “у сльозах”, мастика, желатин, басма, хна (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах