баталер

Значення в інших словниках

1. баталер — батале́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. баталер — БАТАЛЕР – БАТАЛІСТ Баталер, -а. Особа на судні, що відає продовольчим і речовим постачанням особового складу. Баталіст, -а. Художник, творчість якого присвячена воєнній тематиці. Літературне слововживання
3. баталер — -а, ч. У морському флоті – особа старшинського командного складу, обов'язком якої є харчове й речове постачання. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. баталер — БАТАЛЕ́Р, а, ч. У морському флоті – особа старшинського командного складу, обов'язком якої є харчове й речове постачання. Він [адмірал] ясно уявив собі бойовий двотрубний корабель, на якому служив боцманом, а Остап Богучар – баталером (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
5. баталер — БАТАЛЕ́Р, а, ч. У морському флоті — особа старшинського командного складу, обов’язком якої є харчове й речове постачання. Він [адмірал] ясно уявив собі бойовий двотрубний корабель, на якому служив боцманом, а Остап Богучар — баталером (Кучер, Чорноморці, 1956, 22). Словник української мови в 11 томах
6. баталер — рос. баталер (від фр. batailler — би-тися) — службова особа на морському (річковому) судні, яка відає продовольчим і речовим постачанням на судні. Eкономічна енциклопедія