бленкер

бле́нкер, блі́нкер

(англ. blinker від blink – блимати)

1. Пристрій на телефонному комутаторі, за допомогою якого абонент викликає телефоністку.

2. Залізничний автоматичний сигнальний прилад на комутаторах блокувальних систем.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бленкер — бле́нкер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бленкер — блінкер, -а, ч. 1》 Пристрій на телефонному комутаторі, за допомогою якого абонент викликає телефоністку. 2》 Залізничний автоматичний сигнальний прилад на комутаторі блокувальних систем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бленкер — БЛЕ́НКЕР, а, ч. 1. Сигнальний пристрій на телефонному комутаторі, який візуально сигналізує телефоністці про виклик. Індукторний бленкер служить для контролю проходження виклику з комутатора в лінію абонента (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах