блінт

(від нім. blind – сліпий)

зображення (безколірне заглиблення) на книжкових оправах, утворене гарячим тисненням.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блінт — блінт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. блінт — -а, ч. Безфарбове плоскозаглиблене тиснення на книжкових палітурках або товстому папері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блінт — БЛІНТ, а́, ч., полігр. Безфарбове заглиблене тиснення на книжкових палітурках або товстому папері. Блінт – це поглиблене тиснення без фольги, при якому в самому матеріалі утворюється поглиблене рельєфне зображення (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах