блінт
(від нім. blind – сліпий)
зображення (безколірне заглиблення) на книжкових оправах, утворене гарячим тисненням.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блінт — блінт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- блінт — -а, ч. Безфарбове плоскозаглиблене тиснення на книжкових палітурках або товстому папері. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блінт — БЛІНТ, а́, ч., полігр. Безфарбове заглиблене тиснення на книжкових палітурках або товстому папері. Блінт – це поглиблене тиснення без фольги, при якому в самому матеріалі утворюється поглиблене рельєфне зображення (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах