бридель

бри́дель

(англ. bridle, букв. – вуздечка)

ланцюг, одним кінцем прикріплений до нерухомого якоря, другим – до бочки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бридель — бри́дель іменник жіночого роду ланцюг, прикріплений до нерухомого якоря Орфографічний словник української мови
  2. бридель — -і, ж. Ланцюг, одним кінцем прикріплений до нерухомого якоря, другим – до бочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бридель — БРИ́ДЕЛЬ, я, ч., мор. Пристосування для стоянки суден у гавані чи на рейді – ланцюг, один кінець якого прикріплений до якоря, а другий до металевої бочки, що тримається на поверхні води. Бридель тягнувся над самою водою. Словник української мови у 20 томах