бронтозавр

бронтоза́вр

(від грец. βροντή – грім, удар блискавки і ...завр)

викопний плазун з групи динозаврів. Був поширений за мезозою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бронтозавр — бронтоза́вр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бронтозавр — -а, ч. Викопний плазун із групи динозаврів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бронтозавр — БРОНТОЗА́ВР, а, ч., палеонт. Те саме, що апатоза́вр. Серед давніх велетенських рептилій були рослиноїдні, такі, як бронтозавр, хижаки – тиранозавр, іхтіозавр тощо (з наук.-попул. літ.); Довжина тіла рослиноїдного бронтозавра досягала 10 м (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. бронтозавр — А, ч. Негарна людина. Словник сучасного українського сленгу
  5. бронтозавр — БРОНТОЗА́ВР, а, ч. Викопний плазун з групи динозаврів. Мезозойську еру називають царством плазунів. Вони населяли суходіл, жили у воді, літали у повітрі. Серед них були рослиноїдні велетні, такі, як бронтозавр, хижаки — тиранозавр, іхтіозавр тощо (Наука.. Словник української мови в 11 томах