1. Словник іншомовних слів Мельничука

бура

бура́

(від араб. борак – селітра)

натрієва сіль тетраборної кислоти, безбарвні кристали. Застосовують під час зварювання й паяння металів, виготовлення емалей.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бура — бура: — Дістава́ти буру: одержати нагінку, прочуханку [48] Словник з творів Івана Франка
  2. бура — бура́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. бура — Бура — borax — *Borax — мінерал, сіль тетраборної кислоти. Склад: Na2[B4O5](OH)4]8H2O. Сингонія моноклінна. Колір білий, сіруватий, зелений. Крихкий. Тв. 2-2,5. Густина 1,7. Б.- типовий мінерал евапоритів, утворюється при випаровуванні соляних озер. Гірничий енциклопедичний словник
  4. бура — -и, ж. Натрієва сіль борної кислоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бура — БУРА́, и́, ж., хім. Натрієва сіль борної кислоти. У борних озерах, сполучених із термами, завжди відкладається бура (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. бура — див. вир; течія Словник синонімів Вусика
  7. бура — Na2B4O7 ∙ 10Н2О, неорганічна сполука, кристалічна речовина; застосовується у виробництві емалей, деяких сортів скла, для очищення поверхні металів перед пайкою, хіміч. аналізів, у медицині (як антисептик та висушуючий засіб), як мікродобриво. Універсальний словник-енциклопедія
  8. бура — БУРА́, и́, ж. Натрієва сіль борної кислоти. У борних озерах, сполучених з термами, завжди відкладається бура (Курс заг. геол., 1947, 121). Словник української мови в 11 томах
  9. бура — Бура, -ри ж. Бурленіе воды. Тепер вода тихо йде коло каміння, бо мала, а як весною вода велика, то бура б'є тут. Екатер. у. Словник української мови Грінченка