бусоль

бусо́ль

(франц. boussole, від італ. bussola – компас)

1. Геодезичний інструмент для вимірювання кутів під час зйомок на місцевості.

2. Артилерійський прилад (поєднання компаса з кутомірним колом і оптичним приладом).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бусоль — бусо́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бусоль — Буссоль — dip compass, miner’s compass — *Boussole, Kompaß — геодезичний прилад для вимірювання магнітних азимутів на місцевості або в шахті... Гірничий енциклопедичний словник
  3. бусоль — -і, ж. Геодезичний прилад для вимірювання азимутів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бусоль — БУСО́ЛЬ, і, ж. Геодезичний прилад для вимірювання азимутів. Каюмов глянув у бусоль – степ курить (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  5. бусоль — БУСО́ЛЬ, і, ж. Геодезичний прилад для вимірювання азимутів. Каюмов глянув у бусоль — степ курить (Кучер, Чорноморці, 1956, 128). Словник української мови в 11 томах