бусоль
бусо́ль
(франц. boussole, від італ. bussola – компас)
1. Геодезичний інструмент для вимірювання кутів під час зйомок на місцевості.
2. Артилерійський прилад (поєднання компаса з кутомірним колом і оптичним приладом).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бусоль — бусо́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бусоль — Буссоль — dip compass, miner’s compass — *Boussole, Kompaß — геодезичний прилад для вимірювання магнітних азимутів на місцевості або в шахті... Гірничий енциклопедичний словник
- бусоль — -і, ж. Геодезичний прилад для вимірювання азимутів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бусоль — БУСО́ЛЬ, і, ж. Геодезичний прилад для вимірювання азимутів. Каюмов глянув у бусоль – степ курить (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- бусоль — БУСО́ЛЬ, і, ж. Геодезичний прилад для вимірювання азимутів. Каюмов глянув у бусоль — степ курить (Кучер, Чорноморці, 1956, 128). Словник української мови в 11 томах