більгарціоз

більгарціо́з

захворювання сечових шляхів і кишечника, спричинюване паразитуванням глистів – трематод з родини глистосоматид. Від прізвища німецького лікаря Т. Більгарца, який у 1851 р. відкрив збудника цієї хвороби.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. більгарціоз — більгарціо́з іменник чоловічого роду хвороба Орфографічний словник української мови