1. Словник іншомовних слів Мельничука

бісквіт

біскві́т

(франц. biscuit, від лат. bis coctus – двічі випечений)

1. Легкі здобні тістечка, печиво.

2. Двічі випалений фарфор або фаянс без поливи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісквіт — біскві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бісквіт — Бисквит — stear plate, Biskuit — 1) Порцелянові пластинки, на яких визначають колір риси мінералів. 2) Не покритий поливою фаянс. Відомий в Європі з ХУІІІ ст. Гірничий енциклопедичний словник
  3. бісквіт — -а, ч. 1》 Легкі здобні тістечка, печиво. 2》 Двічі випалені порцеляна або фаянс без поливи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бісквіт — Пундик Словник чужослів Павло Штепа
  5. бісквіт — БІСКВІ́Т, а, ч. 1. Пиріг, тістечко або печиво, спечені з легкого здобного бездріжджового тіста. Троє .. людей поволеньки ковтали чай, заїдаючи бісквітами (Олесь Досвітній); – Виходить зачароване коло – промовив Городовський, мляво жуючи бісквіт (В. Словник української мови у 20 томах
  6. бісквіт — Біскві́т, -та; -ві́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бісквіт — БІСКВІ́Т, а, ч. Солодке пухке бездріжджове печиво. Троє.. людей поволеньки ковтали чай, заїдаючи бісквітами (Досв., Вибр., 1959, 250); До складу бісквітного тіста входять борошно, цукор і яйця. Існує два способи приготування бісквіта: холодний і з підігріванням (Укр. страви, 1957, 352). Словник української мови в 11 томах