вольта

во́льта

(італ. volta)

засіб позначення в нотах кінцевих зворотів (перша В. – для повторювання, друга В. – для закінчення).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольта — во́льта іменник жіночого роду тканина; мастило Орфографічний словник української мови
  2. вольта — I 1. Напівпрозора бавовняна тканина. 2. Мастило для електродвигунів. II Засіб позначення в нотах кінцевих зворотів. Літературне слововживання
  3. вольта — (іт. volta — повернення, раз) — 1. Прийом скорочення нотного запису за допомогою знаку, який означає, що повторюється певний розділ музичного твору, але зі зміною закінчення. 2. Старовинний італійський парний танець. Темп швидкий, розмір тридольний. Словник-довідник музичних термінів
  4. вольта — -и, ж., муз. 1》 Знак скорочення нотного запису, який означає, що повторюється певний розділ музичного твору, але з іншим закінченням. 2》 Старовинний парний танець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вольта — ВО́ЛЬТА¹, и, ж., муз. 1. Музична абревіатура нотного запису на позначення повторюваної частини твору. Вживається перша вольта для повторювання, друга вольта – для закінчення музичної фрази (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. Вольта — I р. в Буркіна-Фасо й Ґані; довж. 1600 км, басейн 394 тис. км2; впадає у Ґвінейську зат., утворюючи дельту; сильні коливання рівня води; в нижній течії водосховище В. (8, 5 тис. км2) і електростанція Акосомбо (900 МВ). Універсальний словник-енциклопедія
  7. Вольта — Во́льта, -ти, -ті (іт. фізик). Правописний словник Голоскевича (1929 р.)