газолін

газолі́н

(франц. gazoline, від gaz – газ і лат. oleum – масло)

суміш легких рідких вуглеводнів, застосовувана як паливо для карбюраторних двигунів внутрішнього згоряння, як розчинник тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газолін — -у, ч. Горюча рідина, що є продуктом перегонки нафти; газовий бензин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. газолін — Газоліна Словник чужослів Павло Штепа
  3. газолін — ГАЗОЛІ́Н, у, ч. Горюча рідина, що є продуктом перегонки нафти; газовий бензин. Бензин бував легкий, який називають ще газоліном, з інтервалом температури кипіння 40-70° С (Нафта.. Словник української мови в 11 томах
  4. газолін — Газолі́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. газолін — газолі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. газолін — ГАЗОЛІ́Н, у, ч. Суміш легких рідких вуглеводнів, отримувана при перегонці нафти або при розділенні промислових газів. Йому [Врангелю] навіть для тих танків, що є, не вистачає газоліну, і аероплани його теж стоять без пального (О. Словник української мови у 20 томах
  7. газолін — (-у) ч.; крим. Самогон. БСРЖ, 120; СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 216. Словник жарґонної лексики української мови