1. Словник іншомовних слів Мельничука

гама

га́ма

(грец. γάμμα)

1. Послідовно зростаючий або спадаючий за висотою ряд звуків у межах октави; залежно від кількості звуків та інтервальних співвідношень розрізняють Г. музичних систем (діатонічні, хроматичні, пентатонові) й ладові (мажорні, мінорні та ін.).

2. Кольорοва Г. – ряд гармонійно взаємозв’язаних відтінків кольору в образотворчому й декоративному мистецтві.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гама — ГА́МА, и, ж. 1. Послідовно висхідний або спадний щодо висоти ряд звуків у межах октави. Віддаль між окремими звуками гами називається інтервалом (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. гама — га́ма іменник жіночого роду послідовно зростаючий або спадаючий щодо висоти ряд звуків у межах октави; Послідовний ряд яких-небудь однорідних, але чимось відмінних одне від одного предметів, явищ; послідовна зміна яких-небудь явищ Орфографічний словник української мови
  3. гама — рос. гамма 1. Ряд різних звуків у музиці. 2. Кольорова Г.-ряд гармонійно взаємопов'язаних відтінків кольору. 3. У біржовій практиці — внутріструктурні зміни попиту залежно від коливання ціни відповідного ф'ючерса. Eкономічна енциклопедія
  4. гама — -и, ж. 1》 Послідовно зростаючий або спадаючий щодо висоти ряд звуків у межах октави. 2》 чого, перен. Послідовний ряд яких-небудь однорідних, але відмінних одне від одного предметів, явищ; послідовна зміна яких-небудь явищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гама — Га́ма, -ми; га́ми, гам (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гама — ГА́МА, и, ж. 1. Послідовно зростаючий або спадаючий щодо висоти ряд звуків у межах октави. За стіною з-за лівих дверей хтось почина грати гами (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. гама — ГАМА – ГАММА, ГАММА-... Гама. Ряд звуків у межах октави, який послідовно зростає або спадає; ряд гармонійно взаємозв’язаних відтінків кольору тощо. Гамма, гамма-... Третя літера грецького алфавіту. Літературне слововживання
  8. гама — (грецьке) — 1. Буква грецької абетки, якою позначалась найнижча нота. 2. Частина звукоряду в межах октави, де ступені ладу розташовані послідовно один за одним у висхідному або низхідному порядку. Г. поширюється на інші октави. Словник-довідник музичних термінів
  9. гама — И, ж., комп. Комп'ютерна гра. Словник сучасного українського сленгу
  10. гама — Послідовність упорядкованих звуків з дотриманням інтервалів окресленого діапазону в системі мажор-мінор, з першим — центральним звуком, який надає гамі назву, напр., С-мажор. Універсальний словник-енциклопедія
  11. гама — (лат. < грец.) Характер кольорових відношень, кілька узгоджених кольорів в образотворчому мистецтві та архітектурі. Архітектура і монументальне мистецтво