гарантійний

гаранті́йний

пов’язаний з гарантією;

¤ г. міжнародний договір – договір, за яким гарант (держава або держави) зобов’язується перед іншими державами відповідати за виконання покладених на третю державу (держави) зобов’язань;

¤ г-і виплати – в СРСР виплати, що мають на меті забезпечити можливі втрати в заробітній платі працівникам, які певний час не виконували своїх обов’язків з поважних причин;

¤ г. капітал – у капіталістичних країнах власний капітал приватних акціонерних земельних, ощадних банків і страхових товариств;

¤ г. кредит – у капіталістичних країнах форма позичкового капіталу, що надається одними підприємствами іншим під гарантію банку чи держави;

¤ г. термін – строк, протягом якого покупець, споживач може пред’явити претензії щодо якості придбаного товару або виконаної роботи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарантійний — гаранті́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гарантійний — ГАРАНТІЙНИЙ – ГАРАНТОВАНИЙ Гарантійний. Прикм. від гарантія; який гарантується кимсь, чимсь. Вж. зі сл.: ремонт, лист, паспорт, талон, договір, угода, зобов’язання, кредит, мінімум, строк, термін, майстерня, марка. Гарантований. Дієприкм. Літературне слововживання
  3. гарантійний — -а, -е. Прикм. до гарантія. || У якому є гарантія. || Який гарантується ким-, чим-небудь. Гарантійний талон. Гарантійне зобов'язання — а) письмове свідоцтво, в якому особа-гарант гарантує іншій особі виконання певних зобов'язань; б) документ... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гарантійний — ГАРАНТІ́ЙНИЙ, а, е. Пов'язаний із гарантією. Облущені, проклепані снарядами самохідки не раз уже бували в бувальцях, і хоч давно минув строк гарантійної норми – не відмовляли в боях (М. Стельмах); Вони обнялися, поплескали один одного по плечах. Словник української мови у 20 томах
  5. гарантійний — ГАРАНТІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до гара́нтія. У Києві вирішили організувати гарантійну майстерню для ремонту нових меблів за рахунок підприємств, які поставляють брак (Рад. Укр., 13.XII 1961, 1); // У якому є гарантія. Словник української мови в 11 томах
  6. гарантійний — рос. гарантийный пов'язаний з Гарантією. Eкономічна енциклопедія