гашиш

гаши́ш

(араб.)

отруйний наркотик, який видобувають з індійських конопель. При введенні в організм викликає порушення функцій центральної нервової системи, що супроводиться галюцинаціями.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гашиш — гаши́ш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гашиш — -у, ч. Наркотичний збудник, який виробляється з індійських конопель; маріхуана, анаша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гашиш — ГАШИ́Ш, у, ч. 1. Наркотичний збудник, вигот. з індійських конопель. – Мені до рук несподівано потрапила банка з гашишем (В. Підмогильний); Крутились несамовито камені жорен, і щось перетерте й підгоріле сипалося в корзину з пальмового листя. Словник української мови у 20 томах
  4. гашиш — У, ч., нарк. Смола конопель. Може, і з далекої, овіяної гашишем та мудрістю Сходу Маньчжурії... (Л. Дереш). Дивиться старі фільми по кінотеатрах, курить гашиш і читає Юнга Даньо (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
  5. гашиш — син. анаша, галька, гаш, грамофон, ґандж (ґанджа), ганджибас (ґанджюбас), ґранж, джа, дим, директор, драп, палюшка, план, смішний тютюн, травичка, шала, шан, шмара. із середньої Азії: центровий. Словник жарґонної лексики української мови
  6. гашиш — Наркотична речовина, яку одержують із суцвіть індійської коноплі; при палінні чи жуванні викликає стан, подібний до алкогольного сп'яніння чи галюцинації; в Україні застосування гашишу заборонене. Універсальний словник-енциклопедія
  7. гашиш — Гаши́ш, див. хаши́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гашиш — ГАШИ́Ш, у, ч. 1. Наркотичний збудник, який виробляється з індійських конопель. 2. перен. Взагалі щось одурманююче; дурман. — Горстка [емігрантів].. найшла для свого пановання [панування] тисячі дурнів, божевільних, що.. Словник української мови в 11 томах