гематит

гемати́т

[від грец. αίμα (αίματος) – кров]

1. Мінерал класу окисів та гідроокисів, чорний. Залізна руда.

2. Низькофосфористий (до 0,1%) ливарний чавун, що його виплавляють переважно з червоного залізняку.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гематит — -у, ч. Оксид феруму – основний мінерал залізних руд; червоний залізняк, залізний блиск, залізна слюдка, кривавик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гематит — Мінерал, оксид заліза; залізо-чорні кристали з металевим або матовим блиском; темно-червоні криптокристалічні скупчення (червоний залізняк); одна з найбагатших залізних руд; поклади в Україні — Криворізький залізорудний басейн. Універсальний словник-енциклопедія
  3. гематит — ГЕМАТИ́Т, у, ч., геол. Безводна сполука заліза – основний мінерал залізних руд; червоний залізняк, залізний блиск, залізна слюдка. – Це все руди й породи з рудних родовищ тощо. Словник української мови у 20 томах
  4. гематит — ГЕМАТИ́Т (основний мінерал залізних руд), КРИВА́ВИК, ЧЕРВО́НИЙ ЗАЛІЗНЯ́К, ЗАЛІ́ЗНИЙ БЛИСК, ЗАЛІ́ЗНА СЛЮ́ДКА. Словник синонімів української мови
  5. гематит — Гематит — hematite — Hämatit, Roteisenstein — Fe2O3. 1) Мінерал класу оксидів та гідрооксидів. Сингонія тригональна. Густина 4,3-5,2. Твердість 5,5-6. Колір кристалічних відмін — залізо-чорний, землистих — яскраво-червоний. Блиск напівметалевий. Гірничий енциклопедичний словник
  6. гематит — гемати́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. гематит — ГЕМАТИ́Т, у, ч. Безводна сполука заліза — основний мінерал залізних руд; червоний залізняк, залізний блиск, залізна слюдка, кривавик. — Це все руди й породи з рудних родовищ тощо. Оце гематит, мабуть, шістдесятивідсоткова залізна руда (Досв., Вибр., 1959, 272). Словник української мови в 11 томах