генеалогія

(грец. γενεαλογία – родовід)

1. Допоміжна історична дисципліна, що досліджує походження родів, окремих осіб, їхні родинні та ін. зв’язки.

2. Родовід, історія роду, родовідний запис.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генеалогія — генеало́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. генеалогія — -ї, ж. 1》 Історія роду; родовід. 2》 Походження рослинних і тваринних родів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. генеалогія — Родовід, родопис Словник чужослів Павло Штепа
  4. генеалогія — ГЕНЕАЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Історія роду; родовід. Батьків батько був у Лебедині шевцем. Материн батько був у Груні хліборобом. Глибшої генеалогії не довелося мені прослідити (Остап Вишня); Якби комусь пощастило відкрити генеалогію його [батькового] роду... Словник української мови у 20 томах
  5. генеалогія — Допоміжна історична дисципліна, вивчає відносини спорідненості між людьми; визначає дати народження, шлюбів і смертей; результати досліджень представлені в генеалогічних таблицях; напр., таблиці нащадків у вигляді т.зв. генеалогічного дерева (прізвище родоначальника міститься внизу). Універсальний словник-енциклопедія
  6. генеалогія — ПОХО́ДЖЕННЯ (належність за народженням до певної національності, класу, місцевості тощо), РОДОВІ́Д, РІД, ПОРО́ДА, КРОВ (з означ. — належність за народженням до певної соціальної верстви); ГЕНЕАЛО́ГІЯ (історія роду). Словник синонімів української мови
  7. генеалогія — Генеало́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. генеалогія — ГЕНЕАЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Історія роду; родовід. Батьків батько був у Лебедині шевцем. Материн батько був у Групі хліборобом. Глибшої генеалогії не довелося мені прослідити (Вишня, І, 1956, 3); // Галузь науки, що вивчає родовід. 2. Походження рослинних і тваринних родів. Словник української мови в 11 томах