гермес

герме́с

(грец. Έρμης)

1. У давньогрецькій міфології бог скотарства й пастухів, пізніше – покровитель мандрівників, торгівлі й прибутку. Римляни ототожнювали його з Меркурієм.

2. Одна з малих планет Сонячної системи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гермес — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – бог скотарства й пастухів, згодом – покровитель мандрівників, торгівлі й прибутку. 2》 Одна з малих планет Сонячної системи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Гермес — Грецький бог торгівлі і посланець богів. У римлян – Меркурій. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  3. Гермес — Герме́с іменник чоловічого роду, істота бог торгівлі і скотарства у давніх греків Орфографічний словник української мови
  4. Гермес — У грец. міфології бог доріг і мандрівників, посланець богів і провідник душ до царства мертвих; син Зевса і німфи Маї; опікун винахідників, поетів і злодіїв; у рим. міфології — Меркурій. Універсальний словник-енциклопедія
  5. Гермес — Герме́с, -са (гр. міт.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)