геєна
геє́на
(грец. γεεννα, з давньоєвр.)
міф. пекло.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геєна — геє́на іменник жіночого роду пекло книжн. Орфографічний словник української мови
- геєна — ГЕЄНА – ГІЄНА Геєна, книжн. Пекло, а також переносно: геєна вогненна. Тату, тут тісно! Дух мій в задумі, В грудях жевріє вічна геєна (П.Карманський). Гієна. Хижа південна тварина, що живиться переважно падаллю. Літературне слововживання
- геєна — -и, ж., книжн., церк. Те саме, що пекло. Геєна вогненна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геєна — Пекло Словник чужослів Павло Штепа
- геєна — ГЕЄ́НА, и, ж., книжн., рел.-церк. Те саме, що пе́кло. [Неофіт-раб:] Ні, не покаюсь. Ти, старий, даремне мене геєною лякаєш (Леся Українка). ◇ (1) Геє́на вогне́нна – пекло. Словник української мови у 20 томах
- геєна — Міфічне місце вічних посмертних страждань грішників, назва якого походить від долини Єнном або Гінном, поблизу Єрусалима, де приносилися людські жертви Молоху, богові сонця, вогню і війни Словник застарілих та маловживаних слів
- геєна — ПЕ́КЛО (місце, куди, за релігійними уявленнями, потрапляють душі грішників), АД заст., ГЕЄ́НА книжн., ТА́РТАР міф. Немає у мене гріхів.. Чого ж би я в пеклі горів? (А. Кримський); Грім креснув, і дощ полився... В ад тягли... Козак моливсь... Словник синонімів української мови
- геєна — ГЕЄ́НА, и, ж., книжн., церк. Те саме, що пе́кло. [Неофіт-раб:] Ні, не покаюсь. Ти, старий, даремне мене геєною лякаєш (Л. Укр., II, 1951, 236); [Гаврило:] І коли ж погано будете бити шляхту, всі до одного підете в геєну вогненну (Корн., І, 1955, 219). Словник української мови в 11 томах