глауберова сіль

гла́уберова сіль

водний сульфат натрію. Білі, іноді безбарвні кристали, гірко-солоні на смак. Застосовують у медицині, склоробній і содовій промисловості тощо. Від прізвища німецького хіміка Й.-Р. Глаубера, який вперше одержав цю сіль. Інша назва – мірабіліт.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глауберова сіль — Мінерал, те ж саме, що й тенардит. Гірничий енциклопедичний словник