глосолалія
глосола́лія
(від грец. γλώσσα – мова і λαλιά – базікання)
1. В релігійних культах деяких сект – вигукування в стані екстазу безглуздих слів, звукосполучень, що сприймаються сектантами як «боговіщання».
2. У фольклорі (замовляннях, приспівах)
звукосполучення, позбавлене будь-якого змісту.
3. мед. Розлад мовлення.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глосолалія — глосола́лія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- глосолалія — -ї, ж. мед. Розлад мови, що проявляється у вимовлянні безглуздих поєднань звуків за збереження ритму, темпу мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глосолалія — Слово (незрозуміле) Словник чужослів Павло Штепа
- глосолалія — ГЛОСОЛА́ЛІЯ, ї, ж. мед. Розлад мовлення. Глосолалія виявляється у вимові беззмістовних сполучень слів, які зберігають деякі ознаки зв'язного мовлення (темп, ритм, структуру складу і т. ін.) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах