гомотетія
гомоте́тія
(від гомо... і грец. θετός – розміщений)
перетворення, при якому кожній точці площини (простору) ставиться відповідно інша точка (образ даної), що лежить на прямій, яка з’єднує дану точку з якоюсь фіксованою точкою (центром Г.); при цьому відношення віддалі між образом і центром до віддалі між даною точкою і центром дорівнює числу λ (коефіцієнтові Г.), однаковому для будь-якої точки. При λ>0 точки та її образ лежать по одну сторону від центра Г., при λзивають центральною симетрією.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомотетія — гомотеті́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гомотетія — -ї, ж. Перетворення, за якого кожній точці площини (простору) ставиться відповідно інша точка (образ даної), що лежить на прямій, яка з'єднує дану точку з якоюсь фіксованою точкою (центром). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гомотетія — ГОМОТЕ́ТІЯ, ї, ж., мат. Розташування подібних між собою фігур, при якому прямі, що з'єднують відповідні їх точки, перетинаються в одній точці. Гомотетія є перетворенням подібності (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах