гонорар

Значення в інших словниках

1. гонорар — гонора́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. гонорар — див. ВИНАГОРОДА. Словник синонімів Караванського
3. гонорар — [гонорар] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
4. гонорар — -у, ч. Грошова винагорода авторам праць з науки, літератури, мистецтва і т. ін., яка видається за договором. Авторський гонорар — винагорода, що її сплачують автору за використання літературного, наукового твору чи твору мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. гонорар — Винагорода, нагорода, заплата, оплата, платня, див. мзда, ремунерація Словник чужослів Павло Штепа
6. гонорар — ГОНОРА́Р, у, ч. Грошова винагорода авторам наукових праць, літературних, мистецьких творів тощо, яка видається згідно з договором. Гонорару за працю Вашу дати не можемо, бо самі починаємо справу на позичені гроші (М. Словник української мови у 20 томах
7. гонорар — (англ. royalties) винагорода, яка сплачується авторові або його спадкоємцям за використання (видання, публічне виконання та ін.) творів науки, літератури, мистецтва. Економічний словник
8. гонорар — Гонора́р, -ру; -ра́ри, -рів (лат.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. гонорар — ГОНОРА́Р, у, ч. Грошова винагорода авторам праць з науки, літератури, мистецтва і т. ін., яка видається за договором. Гонорару за працю Вашу дати не можемо, бо самі починаємо справу на позичені гроші (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
10. гонорар — рос. гонорар (від латин. honorarium — винагорода за послуги) — 1. Грошова винагорода за певні комерційні операції, торговельні послуги, виконання умов договору. 2. Винагорода за написання творів мистецтв, літератури і за їх виконання. Eкономічна енциклопедія