гібіск

гібі́ск, гібі́скус

(від лат. hibiscum – собача рожа, алтея)

рід рослин родини мальвових, одно- й багаторічні трав’янисті рослини, кущі, напівкущі, дерева. Поширені переважно в тропічних зонах. Багато видів Г. декоративні. Велике господарське значення має Г. коноплевидний, відомий під назвою кенаф.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гібіск — Трав'янисті або дерев'янисті рослини зони тропіків і субтропіків; бл. 200 видів; в Україні 10 видів: один дикорослий (г. трійчастий) і 9 в культурі; зокрема, г. їстівний, або бамія (їстівні незрілі плоди), г. коноплеподібний, або кенаф, і г. сирійський. Універсальний словник-енциклопедія