гінкго
гі́нкго
(япон., з кит. їн-гінг, букв. – сріблястий абрикос)
рід голонасінних деревних рослин родини гінкгових. Єдиний сучасний представник Г. – релікт. Поширений у Східній Азії. В Європі вирощується як декоративне дерево.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гінкго — невідм., с. Декоративна рослина родини гінкгових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гінкго — ГІ́НКГО, невідм., с. Листопадне реліктове дерево і єдиний представник своєї родини з їстівними кісточковими плодами і віялоподібним листям. Я віддав би своє ребро. Може, щось вийшло б із нього: якась рибина, чи жінка, чи гілка забутого дерева гінкго... Словник української мови у 20 томах