гіпертонічний

гіпертоні́чний

(від гіпертонія)

той, що має підвищений тиск;

¤ г-а хвороба – захворювання людини, проявом якого є стійке підвищення кров’яного тиску в артеріальній системі;

¤ г. розчин – розчин, осмотичний тиск якого вищий від осмотичного тиску вмісту рослинних і тваринних клітин.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпертонічний — ГІПЕРТОНІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до гіпертонії. ∆ Гіпертоні́чна хворо́ба — захворювання, яке полягає в підвищенні кров’яного тиску в артеріальних судинах. Словник української мови в 11 томах
  2. гіпертонічний — гіпертоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. гіпертонічний — ГІПЕРТОНІ́ЧНИЙ, а, е, мед. Стос. до гіпертонії. Не менше значення, ніж гостра гіпертонічна енцефалопатія, для клінічної неврології має повільно прогресуюче порушення мозкового кровообігу (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. гіпертонічний — [г’іпеиртоун’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. гіпертонічний — -а, -е. Стос. до гіпертонії. Гіпертонічна хвороба — захворювання, яке полягає в підвищенні кров'яного тиску в артеріальних судинах. Великий тлумачний словник сучасної мови