гіпоталамус
гіпотала́мус
(від гіпо... і грец. θάλαμος – розміщення)
анат. скупчення ядер нервових клітин з численними висхідними й низхідними волокнами нижче зорового горба головного мозку.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіпоталамус — гіпотала́мус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гіпоталамус — -а, ч. Частина головного мозку, що контролює обмін речовин, роботу ендокринних і статевих залоз організму і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіпоталамус — ГІПОТАЛА́МУС, а, ч., анат. Відділ проміжного мозку, який бере участь у регуляції діяльності серцево-судинної, дихальної, травної, ендокринної систем та інших функцій організму. На першому етапі дії алкоголю посилено виділяється норадреналін у гіпоталамусі та середньому мозку (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах