гістидин
гістиди́н
(від грец. ίστός – тканина та ειδος – вид, вигляд)
амінокислота, входить до складу більшості білків. Нестача Г. призводить до порушення обміну речовин, припинення синтезу гемоглобіну. В медицині застосовують як лікарський препарат.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гістидин — гістиди́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гістидин — -у, ч. Гетероциклічна амінокислота основного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гістидин — ГІСТИДИ́Н, у, ч. Гетероциклічна амінокислота. Гістидин входить до складу багатьох білків (з наук. літ.); Рівень вільного гістидину в листках орхідних, як і вміст нуклеїнових кислот, може бути діагностичним критерієм при визначенні екотипу рослин (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах