гістидин

гістиди́н

(від грец. ίστός – тканина та ειδος – вид, вигляд)

амінокислота, входить до складу більшості білків. Нестача Г. призводить до порушення обміну речовин, припинення синтезу гемоглобіну. В медицині застосовують як лікарський препарат.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гістидин — гістиди́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гістидин — -у, ч. Гетероциклічна амінокислота основного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гістидин — ГІСТИДИ́Н, у, ч. Гетероциклічна амінокислота. Гістидин входить до складу багатьох білків (з наук. літ.); Рівень вільного гістидину в листках орхідних, як і вміст нуклеїнових кислот, може бути діагностичним критерієм при визначенні екотипу рослин (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах