дельта
де́льта
(грец. δέλτα – Δ, δ)
1. Четверта літера грецького алфавіту.
2. Складена річковими наносами низовинна ділянка суходолу в гирлі річки, розчленована сіткою рукавів і проток.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дельта — де́льта 1 іменник жіночого роду гирло річки де́льта 2 іменник жіночого роду грецька літера Орфографічний словник української мови
- дельта — Дельта — delta — Delta — низовинна ділянка суходолу в гирлі річки, складена головним чином алювіальними відкладами. Гірничий енциклопедичний словник
- дельта — I -и, ж. Гирло річки з численними острівцями й протоками на замуленій низині. II -и, ж., ек. 1》 Позначення, що його використовують по відношенню до збільшення деякої змінної або фактора. 2》 Різниця цін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дельта — Гирло Словник чужослів Павло Штепа
- дельта — I нагромадження осадових порід у гирлі ріки, біля місця її впадіння у море чи озеро, внаслідок чого утворюється рівнина у формі трикутника чи віяла, порізаного рукавами ріки; напр., д. Нілу, д. Міссісіпі. II форма крила літака у вигляді трикутника; також літак з д.-подібними крилами. Універсальний словник-енциклопедія
- дельта — ГИ́РЛО (місце, де річка впадає в море, озеро тощо), ВПАДІ́ННЯ, ДЕ́ЛЬТА (з численними острівцями); ЕСТУА́РІЙ книжн. (лійкоподібне). Порівнявши наслідки торішнього і теперішнього промірів, Бутаков зрозумів, що це єдиний судноплавний рукав у гирлі (З. Словник синонімів української мови
- дельта — Де́льта, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дельта — ДЕ́ЛЬТА¹, и, ж. Гирло річки з численними острівцями й протоками на замуленій низині. В нижній частині Дунай поділяється на гирла і при впадінні в Чорне море утворює обширну низинну дельту (ГеоЛ. Укр., 1959, 312); Каспій.. Словник української мови в 11 томах