детектив

детекти́в

(англ. detective, від лат. detego – розкриваю, викриваю)

1. Агент таємної служби розшуку, сищик.

2. Літературний твір, кінофільм, зміст яких присвячено розкриттю загадкового злочину.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. детектив — детекти́в 1 іменник чоловічого роду літературний твір або кінофільм детекти́в 2 іменник чоловічого роду, істота агент Орфографічний словник української мови
  2. детектив — I [деитеиктиў] -ива, м. (на) -ивов'і/ -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў (агент) II [деитеиктиў] -иву, м. (y) -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў (твір) Орфоепічний словник української мови
  3. детектив — ч. 1》 род. -а. Спеціаліст з розслідування злочинів. 2》 род. -у. Літературний твір або кінофільм, присвячений розкриттю заплутаної таємниці, зазвичай пов'язаної зі злочином. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. детектив — Слідець, вивідувач. нишпорник, див. розвідник Словник чужослів Павло Штепа
  5. детектив — ДЕТЕКТИ́В (агент таємної служби розшуку), НИ́ШПОРКА розм., СИ́ЩИК розм., ШПИК розм., ФІЛЕ́Р заст., СЛІДЕ́ЦЬ заст. Перехрест оглянув папірець з увагою детектива (І. Ле); Всі села, усі міста обплутані жандармським кодлом, нишпорками (Вас. Словник синонімів української мови
  6. детектив — Детекти́в, -ва; -ти́ви, -вів (англ., шпиг) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. детектив — ДЕТЕКТИ́В, ч. 1. род. а. У капіталістичних країнах — агент таємної служби розшуку. Серед верховинців стояли й нишпорили по всьому Хусту ще й сотні детективів — у одязі лісорубів... Словник української мови в 11 томах