1. Словник іншомовних слів Мельничука

детонатор

детона́тор

(від лат. detono – гримлю)

заряд вибухової речовини, здатний своїм вибухом спричинити вибух (детонацію) основного заряду снаряда, бомби тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. детонатор — детона́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. детонатор — Детонатор — detonator — Detonator, Zünder, Sprengkapsel, Zündkörper, Zündladung — засіб, що забезпечує вибухове перетворення (детонацію) ВР за допомогою початкового імпульсу. Промислові Д. носять назву капсуль-детонаторів, електродетонаторів. Гірничий енциклопедичний словник
  3. детонатор — -а, ч. 1》 Вибухова речовина, яка в разі вибухання викликає детонацію іншої вибухової речовини. 2》 Капсуль, запал для здійснення вибуху. Детонатор чого — про те, що викликає, породжує які-небудь явища, події. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. детонатор — Запальничка, вибухівка Словник чужослів Павло Штепа
  5. детонатор — ЗАПА́Л (пристрій для запалювання вибухової речовини), ДЕТОНА́ТОР, ПІДРИВНИ́К. Марія озирнулася в окоп і побачила матросів, що вкладали запали у великі протитанкові гранати (В. Словник синонімів української мови
  6. детонатор — ДЕТОНА́ТОР, а, ч. 1. Вибухова речовина, яка при вибуханні викликає детонацію іншої вибухової речовини. Детонатори вибухнули. 2. Капсуль, запал для здійснення вибуху. Словник української мови в 11 томах