детрит

детри́т

(від лат. detritus – стертий)

1. Продукт механічного руйнування на дрібні частини відмерлих організмів рослин і тварин, завислий у воді або осілий на дні водойми. Є поживою для водяних, т. зв. детритоїдних тварин; продукт руйнування хвороботворних утворів (напр., Д. віспяний).

2. Нагромадження уламків гірських порід, що складаються з скелетів безхребетних тварин, кісток хребетних тварин.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. детрит — детри́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. детрит — Частина фітомаси, яка не задіяна в кругообігу речовин. Наприклад, мул, торф. Словник термінів з агрофітоценології
  3. детрит — Детрит — detritus — Detrit — 1) Нагромадження уламків гірських порід, що складаються з скелетів безхребетних тварин, кісток хребетних тварин. Гірничий енциклопедичний словник
  4. детрит — -у, ч. 1》 Продукт механічного руйнування на дрібні частини відмерлих організмів рослин і тварин, завислий у воді або осілий на дні водойми. 2》 Нагромадження уламків гірських порід, що складаються з скелетів безхребетних тварин, кісток хребетних тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. детрит — ДЕТРИ́Т, у, ч. 1. спец. Дрібні частинки органічної або мінералізованої речовини, що зависли у воді чи осіли на дно. Спочатку фільтр акваріума працює як звичайна механічна система, яка затримує зважені часточки органіки та детрит (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. детрит — Подрібнені рештки тварин і рослин, що розкладаються, й мінеральні частинки, котрі опадають на дно водойм, утворюючи осади. Універсальний словник-енциклопедія