дистрибутивний

дистрибути́вний

(лат. distributives, від distribuo – розділяю, розподіляю)

розподільний;

¤ д. закон – властивість множення і додавання та віднімання, що виражається тотожністю (а ± b)cас ± bc;

¤ д. аналіз – метод лінгвістичного дослідження, за яким класифікацію мовних одиниць і вивчення їхніх властивостей провадять на основі поділу їх у мовному потоці, тобто розглядають у контексті.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дистрибутивний — ДИСТРИБУТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. 1. Який означає виконання дії кожним окремо. Дистрибутивні відношення. 2. Прикм. до дистрибуція. ▲ Дистрибутивний аналіз — метод лінгвістичного дослідження... Словник української мови в 11 томах
  2. дистрибутивний — -а, -е. 1》 Розподільний. 2》 Який означає виконання дії кожним окремо. 3》 Прикм. до дистрибуція. Дистрибутивний аналіз — метод лінгвістичного дослідження... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дистрибутивний — ДИСТРИБУТИ́ВНИЙ¹, а, е, інформ. Стос. до дистрибутиву. Дистрибутивний пакет Microsoft. ДИСТРИБУТИ́ВНИЙ², а, е. Стос. до дистрибуції. Словник української мови у 20 томах
  4. дистрибутивний — дистрибути́вний прикметник Орфографічний словник української мови