дутар

дута́р

(перс. дотар, від до – два і тар – струна)

щипковий інструмент, поширений у таджиків, туркменів, узбеків.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дутар — дута́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дутар — -я, ч. Народний щипковий музичний інструмент з двома струнами (поширений у республіках Середньої Азії). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дутар — Струнний щипковий університет щипковий інструмент народів Середньої Азії з грушоподібним корпусом і довгою шийкою. Має дві струни з шовку. Звукоряд знизу хроматичний, вгорі діатонічний, діапазон — 1 1/2 — 2 октави. Застосовується як сольний і ансамблевий інструмент, а також для супроводження співу. Словник-довідник музичних термінів
  4. дутар — ДУТА́Р, я́, ч. Народний щипковий музичний інструмент з двома струнами (поширений у республіках Середньої Азії). Без угаву співали [люди] народних пісень, набожно-мрійно слухали або ж включалися в акомпанемент.. на своєрідних кобзах, дутарях та цяцькованих бубонах (Ле, Міжгір’я, 1953, 16). Словник української мови в 11 томах