діапауза
діапа́уза
(від грец. διάπαυσις – перерва, зупинка)
стан відносного спокою у тварин (переважно у комах), що характеризується припиненням росту й розвитку, а також різким уповільненням обміну речовин. Є засобом пристосування до зміни умов зовнішнього середовища.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діапауза — діапа́уза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- діапауза — -и, ж. Тимчасове припинення розвитку комахи, різке уповільнення обміну речовин, викликані несприятливими умовами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діапауза — ДІАПА́УЗА, и, ж. Тимчасове припинення розвитку комахи, різке уповільнення обміну речовин, викликані несприятливими умовами. Посуха, відсутність їжі та інші несприятливі умови середовища часто викликають тимчасову зупинку в розвитку комахи... Словник української мови в 11 томах