діатоміт
діатомі́т
(від грец. διατομή – розкол, розтин)
кремниста гірська порода, що складається переважно з мікроскопічних панцирів діатомових водоростей. Білого, жовтого або світло-сірого кольору. Застосовують у хімічній, нафтовій промисловості, будівництві.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діатоміт — діатомі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- діатоміт — -у, ч. Пухка, землиста або слабозцементована осадова силікатна порода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діатоміт — Щільна кремниста осадова порода; білий, жовтий чи світло-сірий; складається з панцирів діатомових водоростей; ясний, легкий, пористий; зокрема абсорбційний і термоізоляційний матеріал. Універсальний словник-енциклопедія
- діатоміт — ДІАТОМІ́Т, у, ч. Рихла, землиста або слабо зцементована осадочна кремениста порода. До них [гідравлічних добавок] належать трепел.., діатоміти і ряд інших (Компл. використ. вапняків.., 1957, 56). Словник української мови в 11 томах