діоптр

діо́птр

(грец. διόπτρα, від δια – через і όπτεύω – бачу, оглядаю)

1. Пристрій в геодезичних приладах для фіксації рухомої частини кутомірного інструмента на віддалений предмет.

2. Пристрій для збільшення точності прицілювання, що закріплюється на гвинтівці.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діоптр — діо́птр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діоптр — ДІОПТР – ДІОПТРІЯ Діоптр, -а. Пристрій у геодезичних приладах для фіксації рухомої частини кутомірного інструмента. Діоптрія, -ї, ор. -єю. Одиниця оптичної сили лінзи, фокусна віддаль якої дорівнює 1 м. Літературне слововживання
  3. діоптр — -а, ч. Пристрій для наведення на яку-небудь точку геодезичних інструментів, не забезпечених зоровою трубою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. діоптр — ДІО́ПТР, а, ч. Пристрій для наведення на яку-небудь точку геодезичних інструментів, не забезпечених зоровою трубою. Словник української мови в 11 томах